Монолітне перекриття по профільованому листу – це сучасна і все більш популярна технологія в приватному будівництві України. Вона приваблює забудовників швидкістю монтажу, меншою вагою конструкції порівняно з класичною монолітною плитою та відсутністю необхідності в суцільній дорогій опалубці. Однак за цими перевагами приховується складна інженерна робота, де профлист – це не просто “корито” для бетону, а повноцінний конструктивний елемент. Нерозуміння фізики роботи такої композитної плити та помилки в армуванні неминуче призводять до катастрофічних наслідків: появи тріщин, неприпустимих прогинів, порушення роботи комунікацій і, в найгіршому випадку, до загрози безпеці всієї будівлі. Ця стаття – це детальне інженерне керівництво, в якому ми докладно розберемо, як правильно вибрати компоненти та виконати армування перекриття по профлисту, щоб воно було міцним, надійним і довговічним.
Принцип роботи перекриття по профлисту: дві ролі одного листа
Щоб грамотно виконати армування, необхідно чітко розуміти, як працює ця композитна система. Профлист тут виконує дві ключові функції:
- На етапі бетонування – незнімна опалубка. Він служить формою для укладання бетону і звільняє від необхідності монтувати складну систему з фанери та підтримувальних стійок.
- На етапі експлуатації – зовнішня робоча арматура. Це найважливіший і часто недооцінений аспект. У готовій плиті профлист працює спільно з бетоном. Під дією навантаження (власна вага, стяжка, меблі, люди) плита згинається.
- Верхня зона бетону (над ребрами профлиста) зазнає стиснення.
- Нижня зона – сам сталевий профлист – зазнає розтягнення.
Таким чином, на відміну від класичного монолітного перекриття, де для сприйняття розтягнення в прольоті використовується нижня сітка з арматури, в перекритті по профлисту цю функцію виконує сам профільований лист.
Яка ж тоді роль арматурної сітки, що укладається в бетон? У неї кілька найважливіших завдань, але жодне з них не є основною силовою роботою на розтягнення в прольоті:
- Сприйняття температурно-усадкових напружень: Бетон при висиханні дає усадку, а перепади температур викликають у ньому напруження. Сітка запобігає хаотичному розтріскуванню плити.
- Розподіл місцевих навантажень: Допомагає розподілити навантаження від важких предметів (ніжки меблів, перегородки) на більшу площу.
- Протидія від’ємним згинальним моментам над опорами: У місцях обпирання плити на стіни або балки вона згинається вгору, і розтягувальним зусиллям піддається вже верхня зона бетону. Тут арматурна сітка, посилена додатковими стрижнями, стає робочою.
- Забезпечення вогнестійкості: Під час пожежі та прогріву профлист швидко втрачає свою міцність. Арматурна сітка в цьому випадку бере на себе роль основного несучого елемента, запобігаючи обваленню плити.
Вибір правильних компонентів: запорука надійності системи
1. Профільований лист
Використання звичайного стінового або покрівельного профлиста для перекриттів категорично заборонено! Для цих цілей застосовується спеціальний несучий профнастил, який має:
- Високу висоту хвилі (гофри): Зазвичай від H60 до H114 і вище (наприклад, H60, H75). Чим вища гофра і товщий метал, тим більший проліт може перекрити плита.
- Товщину металу: Для приватного будівництва використовується профлист товщиною 0.7-1.2 мм.
- Додаткові ребра жорсткості (штампування): На полицях і стінках гофри є спеціальні виштамповки, які забезпечують краще зчеплення (анкерування) з бетоном.
Орієнтовні параметри для приватного будівництва (товщина плити 120-150 мм):
- Профлист Н60, товщина 0.7-0.8 мм: Дозволяє перекривати прольоти до 3-3.5 метрів.
- Профлист Н75, товщина 0.8-0.9 мм: Дозволяє перекривати прольоти до 4-4.5 метрів.
- Для великих прольотів потрібен професійний розрахунок і, можливо, встановлення тимчасових опор на час бетонування.
2. Арматурна сітка
Для армування плити по профлисту використовується комбінація з основної (фонової) сітки та окремих стрижнів для додаткового посилення критичних зон.
Основна (фонова) арматурна сітка
Це базовий армувальний шар, який укладається по всій площі плити. Існує два варіанти його виконання:
Варіант 1 (рекомендується): Готова зварна сітка з дроту ВР-1 Це найбільш технологічний і швидкий спосіб. Використовується сітка, виготовлена в заводських умовах відповідно до ДСТУ.
- Діаметр дроту: 4-6 мм.
- 4 мм (осередок 100х100): Допустимо для невеликих прольотів (до 3 м) і легких навантажень (наприклад, горищне перекриття без інтенсивної експлуатації).
- 5 мм (осередок 100х100 або 150х150): “Золотий стандарт” для більшості перекриттів у приватних будинках з прольотами до 4-5 метрів. Оптимальне співвідношення міцності та вартості.
- 6 мм (осередок 100х100): Використовується при підвищених навантаженнях (наприклад, у гаражах, під важкі перегородки) або за вимогою проєкту.
- Розмір осередку: 100х100 мм або 150х150 мм. Крок 100х100 мм забезпечує краще розподілення навантажень і ефективніше запобігає усадковим тріщинам.
Варіант 2: В’язана сітка зі стержневої арматури Цей варіант більш трудомісткий, але дозволяє використовувати стрижні більшого діаметра, якщо це потрібно за розрахунком.
- Клас арматури: Використовується виключно сталева арматура класу А500С відповідно до ДСТУ 3760:2019.
- Діаметр стрижнів: 8-10 мм. Використання стрижнів ⌀8 мм є стандартною практикою для в’язаних сіток у таких перекриттях.
- Крок (розмір осередку): 150х150 мм або 200х200 мм.
Додаткова (посилювальна) арматура
Це окремі стрижні, які укладаються поверх основної сітки в найбільш напружених зонах.
- Клас арматури: Тільки сталева арматура А500С.
- Діаметр стрижнів: 10-12 мм. Діаметр стрижнів посилення повинен бути не меншим за діаметр основної робочої арматури (якщо сітка в’язана) і не менше 10 мм у будь-якому випадку.
3. Бетон
Для перекриттів використовується бетон класу міцності не нижче C16/20 (марка М250), а краще C20/25 (марка М300). Важливо забезпечити гарну рухливість (пластичність) суміші (П3, П4), щоб вона заповнила всі ребра профлиста без пустот.
Схема армування: покрокове керівництво
Крок 1. Укладання профлиста
Профлист укладається на несучі стіни або балки перпендикулярно їхньому напрямку. Обпирання на стіну має бути не менше 50-80 мм. Листи з’єднуються між собою внахлест на одну хвилю і скріплюються заклепками або саморізами.
Крок 2. Укладання основної арматурної сітки
- Встановлення фіксаторів: На верхні полиці профлиста встановлюються пластикові фіксатори “стільчики”. Їхня висота повинна бути такою, щоб сітка опинилася у верхній третині бетонного шару над профлистом. Приклад: якщо загальна товщина плити 150 мм, а висота профлиста 60 мм, то товщина бетону над гофрою становить 90 мм. Сітку потрібно розташувати на висоті 25-30 мм від верху профлиста (тобто на 25-30 мм нижче фінішної поверхні бетону). Використовуються фіксатори висотою 25-30 мм. Крок встановлення фіксаторів – 60-80 см у шаховому порядку.
- Укладання сітки: Карти сітки ВР-1 укладаються на фіксатори.
- Нахлест: З’єднання карт сітки виконується внахлест. Довжина нахлесту повинна бути не менше 150 мм (або 1-2 осередки). У місцях нахлесту сітку зв’язують в’язальним дротом.
Крок 3. Додаткове армування (ключовий етап!)
Це найвідповідальніший етап, що забезпечує міцність плити в критичних зонах. Виконується окремими стрижнями з арматури А500С.
- Армування приопорних зон:
- Призначення: Сприйняття від’ємних згинальних моментів над стінами та балками.
- Виконання: Поверх основної сітки, перпендикулярно опорі, укладаються додаткові стрижні ⌀10-12 мм.
- Довжина стрижнів: L/4 (де L – довжина прольоту). Стрижні укладаються симетрично відносно осі опори.
- Крок стрижнів: 150-200 мм.
- Армування по периметру плити:
- Призначення: Створення жорсткого контуру плити.
- Виконання: Уздовж усіх вільних країв плити укладаються 2-3 поздовжні стрижні ⌀10-12 мм.
- Армування отворів (сходи, комунікації):
- Виконання: По периметру отвору (з відступом 10-15 см) укладаються додаткові стрижні ⌀10-12 мм. По кутах отвору по діагоналі укладаються стрижні довжиною 70-100 см для запобігання тріщинам.
Часті та критичні помилки
- Використання стінового профлиста (С8, С21): У нього недостатня висота гофри та міцність. Це призведе до прогину або обвалення плити ще на етапі бетонування.
- Укладання арматурної сітки прямо на профлист: Арматура опиняється в стисненій зоні бетону (внизу) і не працює. Її функція зводиться до нуля.
- Ігнорування додаткового армування над опорами: Це гарантовано призведе до появи тріщин на поверхні плити вздовж стін і балок.
- Відсутність фіксаторів (“стільчиків”): Сітка прогинається під вагою людей і бетону, опиняючись на профлисті. Ефект той самий, що і в п.2.
- Недостатній нахлест сітки: Сітка не працює як єдине ціле, у місцях стиків утворюються тріщини.
Чек-лист перед бетонуванням
Це фінальний і найвідповідальніший етап контролю перед тим, як буде залитий бетон. Помилки, допущені до цього моменту, виправити буде практично неможливо. Пройдіться по кожному пункту з максимальною увагою.
- Перевірка профлиста та опалубки:
- Надійність кріплення: Пройдіться по всьому периметру і переконайтеся, що кожен лист профнастилу надійно закріплений на несучих стінах або балках. Він не повинен “гуляти” або прогинатися під вашою вагою.
- Стикування листів: Перевірте, що всі поздовжні стики листів з’єднані внахлест на одну хвилю і скріплені заклепками або саморізами з кроком не більше 40-50 см. Це запобіжить “розповзанню” листів і витоку бетонного молочка.
- Герметизація торців: Торці гофр профлиста, що спираються на стіни, повинні бути закриті спеціальними заглушками або замазані монтажною піною/розчином. Це запобіжить затіканню бетону в пустоти стін і створенню містків холоду.
- Чистота: Переконайтеся, що на профлисті немає сміття, бруду, снігу або льоду. Усе це знижує адгезію бетону до металу.
- Перевірка правильності встановлення фіксаторів (“стільчиків”):
- Висота та розташування: Перевірте рулеткою висоту фіксаторів. Вони повинні забезпечувати проєктне положення сітки (у верхній третині бетону над гофрою).
- Кількість і крок: Переконайтеся, що фіксатори встановлені рівномірно по всій площі з кроком 60-80 см. Недостатня кількість призведе до провисання сітки.
- Стійкість: Кожен фіксатор повинен стояти на верхній полиці профлиста стійко і не зміщуватися.
- Контроль основної арматурної сітки:
- Нахлести: Перевірте всі стики карт сітки. Довжина нахлесту повинна бути не менше 150 мм (або 1-2 осередки). Усі нахлести повинні бути міцно зв’язані в’язальним дротом як мінімум у 3-4 точках.
- Цілісність: Огляньте сітку на предмет розривів або сильної деформації.
- Ревізія додаткового армування (найважливіший пункт!):
- Приопорні зони: Візьміть проєкт або схему і пройдіться по всіх несучих стінах і балках. Переконайтеся, що над кожною опорою укладені додаткові стрижні. Перевірте їхній діаметр (10-12 мм), крок (150-200 мм) і довжину (захід у проліт на L/4).
- Отвори: Перевірте наявність додаткового обрамлення по периметру всіх отворів і наявність діагональних стрижнів по кутах.
- Периметр: Переконайтеся, що по всіх вільних краях плити укладено 2-3 поздовжні стрижні.
- Перевірка цілісності каркаса:
- В’язка: Усі елементи (основна сітка, додаткові стрижні) повинні бути зв’язані між собою в єдину жорстку систему. Перевірте, що стрижні посилення прив’язані до основної сітки.
- Жорсткість: Обережно походіть по каркасу. Він не повинен сильно прогинатися, зміщуватися або “дихати”. Арматура повинна відчуватися як єдине ціле.
- Контроль захисного шару бетону:
- Верхній шар: Перевірте рулеткою відстань від верху арматурної сітки до передбачуваного верху майбутньої плити. Вона повинна бути не менше 20 мм. Це критично для захисту арматури від корозії та для забезпечення вогнестійкості.
- Бічний шар: Переконайтеся, що в торцевій опалубці також дотримується захисний шар 30-40 мм.
- Підготовка до приймання бетону:
- Обладнання: Переконайтеся в наявності та працездатності глибинного вібратора (в ідеалі – мати запасний). Без вібрування ви не зможете ущільнити бетон у ребрах профлиста, що призведе до утворення пустот і втрати міцності.
- Доступ і логістика: Продумайте шляхи подачі бетону. Ідеальний варіант – використання бетононасоса. Якщо подача здійснюватиметься тачками, підготуйте міцні трапи, укладені на опалубку, щоб не ходити безпосередньо по арматурному каркасу.
- Погодні умови: Не плануйте бетонування в сильний дощ (ризик розмивання верхнього шару) або в сильну спеку (ризик занадто швидкого випаровування вологи і розтріскування).
Висновок: від теорії до практики з надійним партнером
Монолітне перекриття по профлисту – це ефективне і сучасне рішення, але воно вимагає суворого дотримання технології. Ми переконалися, що в цій системі кожен елемент виконує свою унікальну роль: профлист працює на розтягнення в прольоті, а арматура – на усадку, розподіл навантажень і сприйняття розтягнення над опорами. Економія або помилки на будь-якому з цих етапів неприпустимі.
Щоб ваші плани втілилися в життя без компромісів у якості та безпеці, важливо не лише знати, як армувати, але й де придбати сертифіковані матеріали. Надійним партнером у цій справі стане металобаза Стіллар. Тут ви зможете знайти не лише несучий профнастил потрібної висоти та товщини, але й якісну зварну сітку ВР-1 і сталеву арматуру А500С для додаткового посилення, а також усі супутні товари: в’язальний дріт і пластикові фіксатори захисного шару.
Не ризикуйте міцністю та довговічністю вашого будинку! Зверніться до фахівців «Стіллар» вже сьогодні, щоб отримати професійну консультацію, допомогу в розрахунку матеріалів і забезпечити їх своєчасну доставку прямо на ваш об’єкт. Побудуйте своє надійне перекриття з перевіреним постачальником!