Арматура для захисних бункерів і сховищ: вимоги до бетону та металу

Чи можна почуватися в безпеці, коли поруч лунають розриви? Що, якщо сигнал тривоги пролунає вночі, а до укриття – десятки метрів? Чи дасть захист, зроблений своїми руками, хоч якийсь шанс?

З цими питаннями стикаються тисячі українців – не на словах, а в повсякденній реальності. Уже котрий рік війна диктує нові правила: ми вчимося не тільки виживати, а й будувати укриття там, де раніше були сади, льохи та госпбудівлі.

Але міцність захисної споруди – не в товщині бетону, а в тому, що всередині. Арматура – це «скелет» укриття, від якого залежить, чи витримає воно удар, тиск землі, вібрації та час.

У цій статті ми розберемося:

• яку арматуру вибрати для капітальних і тимчасових бункерів;
• як правильно її укласти, щоб конструкція дійсно захищала;
• які помилки неприпустимі – особливо при будівництві на власній ділянці;
• і головне – як зробити так, щоб укриття стало справжнім захистом, а не ілюзією безпеки.

Види укриттів і навіщо в них арматура

Укриття – це не просто бетонні коробки. Це бар’єри між життям і смертоносною загрозою. Але щоб цей бар’єр справді спрацював, він має бути правильно розрахований і побудований. Арматура в таких конструкціях відіграє ключову роль – особливо в умовах вибухових і динамічних навантажень, характерних для війни.

Типи укриттів: від капітальних до саморобних

1. Капітальні бункери. Це заглиблені залізобетонні споруди, спроектовані з урахуванням сейсмостійкості, впливу ударних хвиль і пролонгованих навантажень. Стіни таких бункерів можуть мати товщину від 30 до 80 см і більше, а перекриття часто посилені
   • двошаровою арматурною сіткою Ø16-Ø25 мм із кроком 100-150 мм. Найчастіше вони зводяться:
   • на промислових підприємствах;
   • біля критичної інфраструктури;
   • у військових частинах і комунальних зонах;
   • як колективні сховища.
2. Прості захисні споруди на приватних ділянках. Це більш доступні та компактні рішення:
   • заглиблені льохи, переобладнані під укриття;
   • підвали з посиленим перекриттям;
   • бетонні “коробки” з армованим перекриттям;
   • арочні сховища зі збірних бетонних елементів;
   • укриття типу “ЗЕМЛЯНКА” з монолітним верхом і армованою опалубкою.

Навіть якщо конструкція умовно «проста», вона все одно відчуває:

• тиск ґрунту і води;
• локальні вібрації (вибухові хвилі, артилерійські удари);
• температурні перепади (зокрема промерзання бетону);
• усадку і сезонні деформації.

Навіщо потрібна арматура в укритті?

Арматура – це не просто «метал у бетоні». Це структурна система, яка підсилює бетон, допомагає йому працювати на вигин, розтягнення і витримувати ударні навантаження. Без арматури бетон:

• кришиться від зрушень;
• розтріскується від перепадів температур;
• не витримує ударів і вібрацій.

Функції арматури в захисних спорудах:

1. Збільшує міцність на вигин: Бетон відмінно витримує стиск (до 30-50 МПа), але майже не тримає розтягнення. Арматура компенсує це, приймаючи на себе розтягувальні зусилля. Особливо важливо для перекриттів, арок і стін із зовнішнім тиском.
2. Підвищує тріщиностійкість: При вибухах і ударних навантаженнях бетон схильний до мікротріщин. Правильно покладена арматурна сітка (крок не більше 150 мм) стримує їх розвиток, знижуючи ризик руйнування.
3. Збільшує жорсткість і стійкість: Арматура запобігає прогинам, деформаціям і втраті форми, особливо за багаторазових динамічних навантажень. Це критично для дахів і перекриттів укриттів.
4. Дозволяє зменшити товщину конструкцій: При правильному армуванні можна використовувати бетонні плити меншої товщини (наприклад, 150-200 мм замість 300 мм), зберігши при цьому міцність і стійкість. Це особливо актуально в саморобних укриттях, де маса конструкції має значення.
5. Забезпечує довговічність: Сучасні класи арматури (наприклад, A500С) мають високу межу плинності, антикорозійні властивості та стійкість до лужного середовища бетону. Це особливо важливо при заглибленому встановленні, де волога і кислотність ґрунту можуть прискорити корозію.

Яка арматура використовується для бункерів і укриттів

Вибір арматури – це не просто питання наявності металу. Це ключ до виживання конструкції в умовах, близьких до бойових: ударні хвилі, вібрації, тиск ґрунту, промерзання, локальні руйнування. Щоб бетон не дав тріщину в критичний момент – арматура має бути підібрана правильно, з урахуванням навантажень, умов заливки і конструкції укриття.

1. Гарячекатана рифлена арматура класу А500С

Це основний вид арматури, що застосовується в несучих конструкціях захисних споруд:

• Тип сталі: низьколегована конструкційна (наприклад, 35ГС або 25Г2С);
• Межа плинності: не менш як 500 МПа;
• Межа міцності: до 630 МПа;
• Відносне подовження під час розриву: ≥14% (гнучка, не ламається крихко);
• Рифлення: забезпечує надійне зчеплення з бетоном, запобігає зрушенням і вириванням.

Де застосовується:

• Армування фундаментів і стін бункерів;
• Посилення перекриттів і плит перекриття;
• Арочні та куполоподібні склепіння (наприклад, у капонірах і круглих укриттях).

Рекомендації:

• Для стін і перекриттів – Ø16–Ø25 мм;
• Для обв’язки по периметру – не менше Ø20 мм;
• Крок укладання в армосетці: 100-150 мм.

Особливості:

• Зварювати можна (на відміну від A400), що зручно під час складання сіток;
• Потребує захисного шару бетону не менше 30-50 мм, щоб запобігти корозії.

2. Гладка арматура класу А240 (стара марка – А-I)

Не застосовується як несучий елемент, але відіграє важливу роль у конструкції.

• Діаметр: Ø6-Ø12 мм;
• Межа плинності: близько 240 МПа;
• Пластична, легко гнеться, підходить для нестандартних з’єднань.

Де використовується:

• Монтажні хомути, поперечні зв’язки;
• Каркаси, де не потрібні зусилля на вигин;
• З’єднання між основними прутками (наприклад, прив’язка сіток або куточків);
• У допоміжних перегородках і вторинних шарах армування.

Поради:

• Краще не використовувати як основний елемент армування – вона погано працює на вигин;
• Хороша в умовах, де потрібно надати форму конструкції перед основною заливкою.

3. Зварні арматурні сітки

Один з найпрактичніших і найшвидших способів армування — особливо в умовах приватного будівництва або швидкоутворених укриттів.

• Матеріал: рифлена чи гладка сталь Ø4–Ø8 мм;
• Розмір комірок: 100х100 мм, 150х150 мм;
• Форма випуску: плити 1×2 м, 2×3 м та рулони.

Де застосовуються:

• Армування підлоги, стелі, стінок укриттів;
• Створення подвійних армашарів;
• Ремонт та посилення існуючих конструкцій.

Переваги:

1. Легкий монтаж;
2. Швидка фіксація;
3. Можна використовувати у польових умовах без зварювання.

Особливості:

• При значних навантаженнях краще доповнювати додаткову арматуру Ø12–16 мм;
• Не замінює повноцінно пруткове армування в несучих ділянках (наприклад, у перекриттях, що зазнають ударів).

4. Композитна арматура (склопластикова, базальтопластикова)

Використовується обмежено, але у ряді випадків може бути корисною – при правильному розумінні її обмежень.

Плюси:

1. Несприйнятлива до корозії (не іржавіє);
2. У 5–10 разів легші стали;
3. Не проводить струму (корисно при встановленні систем зв’язку).

Мінуси:

• Погано працює на вигин (низький модуль пружності);
• Не переносить високих температур (руйнується при пожежі чи перегріві);
• Неефективна при динамічних навантаженнях (вибухи, вібрації, різкі удари);
• Не піддається зварюванню – з’єднується тільки на стиках або в’язкій.

Де можна використовувати:

• У внутрішніх перегородках або як армування малонавантажених конструкцій;
• У саморобних укриттях, де важлива антикорозійність (наприклад, у вологому ґрунті);
• При будівництві вторинних конструкцій, що не несуть на собі навантаження (ухили, відливи, люки).

Підсумок: яку арматуру вибрати?

Мінімальні вимоги до армування

Для простих цивільних укриттів (льох, яма, монолітний короб):

• Стіни: пруток Ø10-12 мм, крок 15-20 см.
• Стеля: подвійна сітка Ø12-14 мм, із зазором 5-7 см між шарами.
• Товщина бетону: від 20 см при правильному армуванні, краще – 25-30 см.

Для капітального бункера:

• Стіни: Ø14-16 мм, крок 10-15 см.
• Стеля: подвійне армування Ø16-20 мм, з опорою на масивні балки або посилені стіни.
• Фундамент і підлога: армована плита товщиною від 30 см.

Особливості армування перекриттів

Перекриття – один із найбільш навантажених і вразливих елементів захисної споруди. Воно має витримувати:

• ударні хвилі й уламки під час близького розриву боєприпасів;
• постійний тиск ґрунту (особливо якщо зверху насипано захисний шар землі або гравію);
• власна вага бетону й арматури;
• можливі динамічні навантаження (наприклад, проїзд транспорту над укриттям).

Чому перекриття потребує особливого підходу?

Якщо стіна може працювати переважно на стиск, то перекриття – це елемент, що згинається, який працює і на стиск (верхня зона), і на розтяг (нижня зона). Саме в зоні розтягування бетон тріскається першим – і тут критично важлива арматура.

Схема армування перекриття

Двошарове армування – обов’язкова умова!

• Нижній шар (розтягнення): основні поздовжні прутки, Ø12-20 мм, крок 100-150 мм;
• Верхній шар (стиснення і протидія зворотному вигину): Ø10-16 мм, крок такий самий;
• Поперечні прути (для утворення сітки): Ø8-10 мм, крок 150 мм;
• Хомути або вертикальні прути: для фіксації сіток між собою і проти спучування.

Захисний шар бетону:

• Для зовнішньої сторони перекриття: не менше 50 мм;
• Зсередини приміщення: не менше 30 мм;
• Товщина шару захищає арматуру від корозії і перегріву.

Анкерування арматури в стіни:

• Кожен поздовжній прут повинен заходити в тіло стіни на 30-50 см (або бути загнутим);
• Допускається використання L-подібних загинів або з’єднань на зварюванні/муфтах.

Оптимальна висота перекриття:

• Для плоскої залізобетонної плити – не менше 200-250 мм;
• Для склепінчастих/арочних конструкцій – можна зменшити до 150-180 мм (за умови грамотно розрахованого радіусу).

Арочні та купольні перекриття – коли варто застосовувати?

Купольна форма працює на стиск, що ідеально для бетону. У таких формах:

• навантаження рівномірно розподіляється по всьому перекриттю;
• потрібно менше арматури, особливо в нижній частині;
• стійкість до локального руйнування вища.

Переваги:

• При правильній опалубці – менша витрата бетону і сталі;
• Менше тріщиноутворення під час динамічних навантажень;
• Купол можна посилювати кільцевими хомутами (арматурою Ø8-10 мм з кроком 30-50 см по висоті).

Приблизне армування плоского перекриття 3×3 м:

Поради щодо самостійного будівництва укриття

1. Не економте на бетоні та арматурі. Навіть якщо укриття невелике, товщина стіни менше 15 см і рідкісна сітка – це не захист.
2. Дотримуйтесь захисного шару. Арматура має бути занурена в бетон мінімум на 3 см, щоб не іржавіла.
3. Використовуйте в’язку, а не зварювання. Зварні з’єднання можуть знижувати міцність при навантаженнях.
4. Додайте перемички і розпірки. Для жорсткості конструкції та запобігання прогину.
5. Забезпечте вентиляцію. Навіть просте укриття повинно мати припливно-витяжну систему.

Армування захисних бункерів і сховищ – безпека починається зі сталі

Арматура – це не просто «залізо в бетоні». Це ключовий несучий елемент, від якого залежить, чи витримає укриття ударну хвилю, тиск ґрунту і випробування часом. Правильно підібрана й укладена арматура:

• збільшує тріщиностійкість бетону;
• забезпечує жорсткість і стабільність конструкції;
• дає змогу будувати навіть із меншою товщиною стін – без втрати міцності;
• реально рятує життя під час обстрілу і вибухів поруч.

Економія на матеріалах – прямий ризик. Неякісна арматура може призвести до обвалення, коли це критично небезпечно.

Що пропонує «Стіллар»:

• Сертифіковану арматуру A500C, A240 і армосітки, що відповідають ДСТУ і ТУ, перевірені на міцність;
• Професійну консультацію щодо вибору діаметра, кроку, довжини і типу арматури під конкретні навантаження;
• Швидку доставку на об’єкт Києвом і областю – без простоїв і затримок;
• Оптові ціни та комплектацію “під ключ” – від простих укриттів до капітальних бетонних бункерів.

Плануєте будівництво укриття? Звертайтеся в «Стіллар»

В умовах війни не може бути компромісів у питаннях безпеки. Телефонуйте, консультуйтеся, замовляйте – ми підберемо арматуру під ваші умови, навантаження і бюджет.

Стіллар – надійність, яку можна армувати.