Ви збудували будинок або плануєте ремонт, але чули, що перегородки розтріскуються вже через рік? Чи бачили, як у новобудові по швах та кутах стін з’являються тонкі, але загрозливі тріщини? Це не рідкість – особливо якщо будова розташована на пучинистому або слабкому ґрунті, а самі перегородки зроблені з газобетону або цеглини без належного армування.
- Чому перегородки тріскаються навіть за хорошого фундаменту?
- Як запобігти втраті несучої здатності і не переробляти ремонт через два роки?
- Чи потрібно армувати внутрішні стіни, якщо вони не несуть?
- І чи правда, що армування – це “дешева страховка” від дорогих тріщин?
Насправді перегородки піддаються безлічі чинників: усадка будівлі, температурні коливання, вібрації від побутових навантажень, перепади вологості, неоднорідність матеріалів для кладки, і навіть деформації перекриттів. Якщо не врахувати всі ці нюанси при проектуванні та кладці, згодом ви отримаєте:
- поздовжні та поперечні тріщини;
- розшарування штукатурки;
- провисання дверних отворів;
- руйнування кладки у кутах.
Особливо вразливі газобетонні та цегляні перегородки, перегородки в панельних та монолітних будинках, а також довгі стіни без температурних швів. І головною причиною таких дефектів є відсутність елементарного армування.
У цій статті ми докладно розглянемо:
- Навіщо треба армувати перегородки та які навантаження вони сприймають;
- Які типи арматури використовувати та куди її укладати;
- Який крок та діаметр арматури потрібен залежно від типу блоку та довжини стіни;
- Які помилки найчастіше призводять до тріщин і як їх уникнути.
Ця інструкція буде корисною як для приватних забудовників, так і для майстрів, які цінують довговічність та якість. Особливо актуальною є стаття для України — з урахуванням специфіки клімату, ґрунтів, матеріалів та нормативів (ДСТУ, СНіП).
Які види арматури використовуватимуть для перегородок?
Для ефективного армування перегородок важливі як частота і схема укладання, а й точний вибір типу арматури. Від цього залежить здатність стіни чинити опір тріщинам при усадці, температурних деформаціях і нерівномірному осадженні фундаменту. Нижче розглянемо всі основні варіанти арматурних матеріалів, що застосовуються у перегородках, з технічними характеристиками, сферою застосування та нормативними посиланнями.
Пруткова металева арматура (стрижнева)
Використовується при будівництві перегородок із цегли, газобетону, піноблоку, керамоблоку, у тому числі у вологих та сейсмонебезпечних зонах.
- Марка стали:
- Діаметр прута:
- Оптимально – від 4 до 8 мм, залежно від довжини стіни.
- Для міжкімнатних перегородок: 4-6 мм.
- Для довгих стін (>3 м) та стін у підвалах: 6–8 мм.
- Розташування:
- Через кожні 3-5 рядів кладки, тобто кожні 30-50 см за висотою.
- Арматура укладається горизонтально з відступом від краю блоку 30-50 мм для запобігання корозії.
- Плюси:
- Висока міцність та жорсткість.
- Довговічність за дотримання захисного шару розчину.
- Мінуси:
- Схильна до корозії (потрібна оцинковка або антикорозійна обробка).
- Вимагає точного розміщення та вирівнювання.
Арматурна сітка зварна (кладочна)
Найбільш популярний спосіб армування в багатоповерховому та приватному будівництві.
- Тип: Сталева сітка з дроту Вр-1 за ГОСТ 6727 або ДСТУ 3826.
- Розмір осередку:
- Для цегляних перегородок – 50×50 мм.
- Для блоків (газобетон, пінобетон) – 100×100 мм.
- Діаметр дроту:
- 3-5 мм – достатній запас міцності при рівномірному розподілі.
- Укладання:
- Між рядами кладки через кожні 2–3 ряди.
- Сітка має повністю покриватися розчином (не виступати назовні).
- Плюси:
- Забезпечує рівномірну жорсткість усієї стіни.
- Легко розкладається та ріжеться на місці.
- Перешкоджає утворенню вертикальних та діагональних тріщин.
- Мінуси:
- При незахищеному укладанні можлива корозія.
- Необхідна точна вивірка поверхні стіни.
Базальтова сітка (армуюча, лугостійка)
Сучасний композитний аналог металевої сітки кладки, особливо актуальний для газобетону і піноблоку.
- Матеріал: Плетені волокна на основі базальту, стійкі до лужного впливу цементу.
- Розмір осередку:
- 25×25 мм – для тонких перегородок.
- 50×50 мм – стандарт.
- Переваги:
- Не іржавіє, не схильна до корозії.
- Ідеальна для застосування із легкими пористими матеріалами.
- Проста у монтажі, легко ріжеться ножицями.
- Чи не проводить електрику (важливо для житлових приміщень).
- Недоліки:
- Нижче міцність на розтяг у порівнянні з металом (не підходить для перегородок із навантаженнями).
- Вимагає акуратного укладання, щоб уникнути зміщення волокон.
Композитна арматура (склопластик, базальтопластик)
Використовується для посилення вертикальних та горизонтальних швів у перегородках, особливо у приміщеннях з підвищеною вологістю (підвали, ванні, кухні).
- Діаметр: 4-6 мм, залежно від матеріалу кладки.
- Плюси:
- Низька вага.
- Не схильна до корозії.
- Низька теплопровідність – не створює містків холоду.
- Мінуси:
- Менш міцна при згинанні та ударних навантаженнях.
- Не гнеться, вимагає точного розрахунку довжини.
Перфорована стрічка, монтажний профіль
Застосовується при монтажі гіпсових або гіпсокартонних перегородок, де важлива не міцність на стиск, а жорсткість форми та стабільність каркасу.
- Матеріали:
- Оцинкована сталь, алюміній, поліестер-армований пластик.
- Використання:
- Для фіксації листів до стіни, стелі та підлоги.
- Для створення гнучких, але стабільних з’єднань.
Практичні рекомендації:
- Не укладайте арматуру біля краю блоку – це призводить до руйнування шва та корозії.
- Не використовуйте дріт діаметром менше 3 мм – він не дає достатньої міцності.
- Завжди захищайте арматуру шаром розчину щонайменше 10 мм.
- Стики арматури робіть з нахлестом мінімум 200 мм, особливо у довгих перегородках.
- Уникайте зварювання – особливо при використанні газобетону та піноблоку, оскільки це створює жорсткі ділянки та провокує появу тріщин.
Схеми армування перегородок
Армування перегородок – це не універсальний процес, а інженерне завдання, що залежить від типу матеріалу, висоти, довжини, наявності прорізів та умов експлуатації. Особливо важлива правильна схема армування в наступних випадках:
- стіни завдовжки понад 3 метри;
- висота перегородки від 3 м та вище;
- наявність дверних та віконних отворів;
- використання крихких матеріалів (газобетон, піноблок, силікатна цегла);
- сейсмонебезпечні райони, де необхідне посилення жорсткості каркасу.
Цегляні та блокові перегородки (газобетон, пінобетон, керамзитобетон)
Горизонтальне армування:
- Виготовляється шляхом укладання стрижнів Ø4–6 мм або сітки кладки між рядами кладки.
- Арматура має бути заглиблена у шар розчину не менше ніж на 10 мм.
- Інтервал: через 3-5 рядів кладки (орієнтовно 30-40 см за висотою).
- На довгих перегородках (>3 м) армування слід виконувати кожні 2-3 ряди.
Технічне обґрунтування: Відповідно до [ДСТУ-Н Б В.2.6-185:2012], армування швів збільшує міцність кладки на розтяг до 2,5 разів і знижує ймовірність діагональних тріщин при нерівномірному осадженні.
Вертикальне армування:
- Виконується по краях стін, у кутах, біля прорізів та у місцях можливих температурних деформацій.
- Діаметр, що рекомендується, – Ø6-8 мм, крок установки – через кожні 1,5-2 м.
- Стрижні повинні бути загорнуті в підлогу та перекриття (або армопояс) мінімум на 50 мм.
Навіщо це потрібно?
- Запобігає вертикальним тріщинам від осідання або бічних навантажень (наприклад, від дверей).
- Підсилює загальну просторову твердість кладки.
Армування над прорізами:
- Над дверима та вікнами обов’язково встановлюються перемички, посилені:
- або арматурою Ø8-10 мм (у два-три ряди);
- або арматурною сіткою в 2 шари.
- При прорізах ширше 1 метра бажано посилити стіну з боків вертикальними стрижнями.
Порада від інженерів: Не переривайте горизонтальні армуючі елементи в районі отворів. Зробіть нахльост мінімум 300 мм у кожну сторону.
Гіпсобетонні та гіпсоволоконні перегородки
Такі перегородки не мають високої несучої здатності, тому армування виконується за технологією монтажу збірних систем.
Металевий каркас (профілі):
- Використовуються ПП 50х50 або 75х50 мм профілі.
- Крок стійок – 400-600 мм, кріплення до підлоги та стелі – через демпферну стрічку.
- Горизонтальні перемички – кожні 800-1000 мм.
Посилення швів:
- Застосовується армуюча склосітка або металева стрічка шириною 80-120 мм.
- Шви посилюються клейовим складом, стійким до лугів.
Кутове армування:
- Кути перегородок захищають перфорованим профілем (оцинкованим) або кутовим склосітковим елементом.
- Це запобігає фарбуванню кутів і знижує ризик тріщиноутворення при вібраціях.
Високі перегородки (від 3 м)
Для довгих та високих перегородок, особливо у громадських чи виробничих будівлях, схеми армування ускладнюються:
Вертикальні армопояси:
- Встановлюються через кожні 1,5-2 м за довжиною перегородки.
- Використовуються стрижні Ø8–10 мм, заанкеровані у фундамент чи перекриття.
- Можливе заливання каркасних стійок бетоном, якщо перегородка несе конструкційне навантаження (наприклад, котельні або майстерні).
Горизонтальні армопояси:
- Рекомендується додатково армувати рівень підвіконь (≈1 м) та перемичок над отворами.
- Використовується:
- зварювальна сітка 50×50 мм Ø4–5 мм;
- або два прути Ø6 мм на рівні кладки.
Армування перегородок на рухомих/пучинистих ґрунтах
Якщо будівля збудована на складних підставах, де можливі зрушення та усадка:
- Укладають армуючі пояси в 2 ряди по висоті перегородки: на 1/3 та 2/3 від висоти.
- Використовують гнучкі зв’язки між стінами та перегородками.
- На стиках перегородки зі стіною обов’язково встановлюють Т-подібні заставні елементи з арматури Ø6 мм.
Рекомендації від практиків:
- Ніколи не заводьте арматуру впритул до краю кладки – відступайте 30–50 мм.
- Не допускайте “голої” арматури – обов’язково укладайте її в шар розчину.
- Стики арматури виконуйте внахлест не менше 300 мм, особливо на довгих прогонах.
- Не використовуйте зварювання в кладці – зварні з’єднання роблять конструкцію занадто жорсткою, що провокує появу температурних і тріщин усадки.
Як запобігти тріщинам і навіщо армувати перегородки
Надійність внутрішніх перегородок – це не лише питання обробки чи звукоізоляції. Це питання міцності конструкції, безпеки та довговічності будівлі загалом. Навіть якщо перегородка не є несучою, при помилках в армуванні вона може:
- потріскати вже через 1-2 сезони експлуатації;
- осісти або деформуватися при усадці фундаменту;
- зруйнуватися при температурних коливаннях чи вібраціях.
Грамотно виконане армування:
- Підвищує міцність перегородки на вигин та розтяг;
- Знижує ризик температурних та усадкових тріщин;
- Забезпечує довговічність навіть на нестабільних ґрунтах;
- Захищає отвори та кути від локальних деформацій;
- Дозволяє будувати високі та довгі перегородки без ризику.
Що потрібно пам’ятати при армуванні:
- Використовуйте рифлену арматуру A400C або A500C Ø4–8 мм для ділянок з високою напругою (кути, перемички, прорізи).
- Застосовуйте сітки для кладки Ø3–5 мм з коміркою 50×50 або 100×100 мм — для горизонтального армування швів.
- Для тонких перегородок (гіпс, ГВЛ, пазогребневі плити) використовуйте склопластикову або базальтову сітку.
- Не допускайте зіткнення арматури з повітрям – дотримуйтесь захисного шару розчину.
- Не використовуйте зварювання – вона робить шви крихкими, особливо при усадці або зсувах основи.
Де придбати все потрібне для армування перегородок?
На металобазі «Стилар» ви знайдете повний асортимент матеріалів:
- Арматура A240С, A400C, A500C Ø4–8 мм — у прутках та бухтах;
- Зварні та базальтові сітки для кладки та тонкостінних конструкцій;
- Склопластикова арматура – легка та стійка до корозії;
- В’язальний дріт, фіксатори, монтажні профілі;
- Професійна допомога у розрахунках та доборі схем армування.
Зв’яжіться з нашими інженерами — ми допоможемо адаптувати рішення під ваш проект, незалежно від складності конструкції та матеріалів, що використовуються.