Скільки арматури потрібно на фундамент?

Якщо ви встали на шлях приватного будівництва, неминуче зіткнетеся з питанням: «Скільки арматури знадобиться на мій фундамент?» тип фундаменту та характеристики ґрунтів Давайте розберемося максимально докладно з огляду на всі ключові параметри, щоб ви могли підійти до цього етапу. продумано і без зайвих витрат.

Вплив типу фундаменту на витрату арматури

1. Стрічковий фундамент

• Класична ситуація: під будинок 1-2 поверхи, більш-менш несучі ґрунти.
• Армування зазвичай виконується двома горизонтальними поясами (верх і низ), які з 2–4 поздовжніх стрижнів кожен (залежно від ширини стрічки).
• Поперечні хомути (або скоби) з тоншої арматури утримують поздовжні стрижні і створюють «рамки».

Особливості розрахунку:

• Довжина стрічки дорівнює периметру будинку плюс довжина внутрішніх несучих стін.
• Крок поперечних хомутів: 200-300 мм (за проектом);
• Чим слабший грунт і важчий будинок, тим більше діаметр основної (подовжньої) арматури і частіше крок.

2. Плитний фундамент (монолітна плита)

• Застосовується, коли потрібно максимально рівномірно розподілити навантаження по слабких або пучинистих ґрунтах, або коли власник хоче отримати теплу шведську плиту (УШП).
• Армування йде у вигляді однієї чи двох горизонтальних сіток (верх/низ), рідше – три сітки при екстремальних навантаженнях.
• Крок арматури: зазвичай від 150 до 250 мм (залежить від навантажень), формується «решітка» поздовжніх та поперечних стрижнів.

Особливості розрахунку:

• Головна змінна – площа плити (довжина × ширина), помножена кількість шарів армування.
• Не забуваємо про додаткове посилення по краях плити, в місцях під стінами, що несуть, або опорами.

3. Палево-ростверковий фундамент

• Складається зі паль (буронабивних, гвинтових або забивних) і ростверку (балки або плити, що спирається на палі).
• Армування палі: центральні поздовжні стрижні (частіше Ø10–12 мм) плюс спіраль або хомути для утримання в потрібному положенні.
• Армування ростверку: схоже на стрічковий фундамент, але стрічка «висяча» або піднята над ґрунтом.

Особливості розрахунку:

• Потрібно вважати окремо арматуру для паль (кожна паля – «мікроколонна») і для ростверку, враховуючи зв’язок паль з балкою (поздовжні випуски зі палі повинні заходити в тіло ростверку).

4. Стовпчастий фундамент та фундамент ТІСЕ

• Стовпчастий: набір стовпів по кутах і під несучими стінами, з’єднаними легкою обв’язкою (ростверком або балками).
• ТИСЕ: технологія передбачає буріння з розширенням внизу, щоб знизити ризик пучення. Арматурний каркас формується всередині «стовпів», а зверху в’яжеться ростверк.
• Витрата металу відносно невелика, але вимагає точного обліку кожного стовпа (по 3-4 поздовжніх стрижня) та армування ростверку.

Класи та діаметри арматури: що потрібно врахувати?

Класи сталі (за ДСТУ EN 10080 тощо)

• A240 (гладка): іноді використовується для легких та тимчасових конструкцій; у фундаменті практично не застосовується через недостатню міцність і слабке зчеплення з бетоном.
• A400/500 (рифлена): головний вибір для приватного будівництва. Межа плинності 400-500 МПа, достатня пластичність, оптимальний баланс ціна/якість.
• A600 (і вище): високоміцна арматура, холоднотягнута. Може застосовуватися в проектах, що вимагають підвищених характеристик міцності, але в приватному секторі зустрічається рідше через більш суворі вимоги до зварювання та анкерування.

Діаметри стрижнів

• Ø6–8 мм: застосовуються в основному для поперечних хомутів, легких конструкцій, армування стяжок, забірних секцій.
• Ø10–12 мм: найпоширеніші для поздовжнього армування стрічкових фундаментів та плит середнього навантаження.
• Ø14–16 мм: вже серйозніший запас міцності для важких будинків, гаражів під позашляховики, слабких ґрунтів.
• Ø18–20 мм і більше: рідко зустрічаються у приватному будівництві, в основному за дуже складних умов або великих прольотів.

Примітка: Перехід на більш товсту арматуру може скоротити кількість стрижнів, але дорожчає вартість погонного метра. Іноді вигідніше взяти 4 стрижні Ø12 мм замість 3 стрижнів Ø16 мм (або навпаки) – це визначається проектом та кошторисом.

Скільки ж потрібно арматури?

Щоб показати кількісний аспект, розглянемо різні варіанти фундаментів та проілюструємо, як сильно впливає діаметр та клас сталі на підсумковий обсяг.

Приклад 1. Стрічковий фундамент (10×8 м, класичний одноповерховий будинок)

• Периметр: 10+10+8+8 = 36 м плюс внутрішня несуча стіна (8 м). Разом стрічки ~44 м.
• Ширина стрічки: ~ 40 см, висота ~ 60-70 см (за проектом).
• Схема армування:
  • Верхній та нижній пояс по 3 стрижні Ø12 мм класу A400/500.
  • Поперечні хомути Ø8 мм із кроком 300 мм.

Підрахунок:

1. Поздовжня арматура (Ø12):
   • В одному поясі: 3 стрижні × 44 м = 132 м.
   • 2 пояси (верх та низ) = 132 × 2 = 264 м.
   • Облік перехльост: якщо використовуємо стандартну довжину 11,7 або 12 м, на кожній ділянці можуть бути стики з перехльостом 40-50 діаметрів (для Ø12 це близько 0,48-0,60 м). Помножуємо на число стиків або закладаємо +10% як мінімум.
   • Разом, скажімо, 264 × 1,1 ≈ 290 м-коду.
2. Поперечні хомути (Ø8):
   • Крок 300мм. На кожному «кільці» 2 вертикалі та 2 горизонталі: периметр кільця ~2×(0,40 + 0,60) = 2 м.
   • На 1 м стрічки: 1/0,3 ≈ 3,3 хомута. На всю довжину 44 м ≈ 44×3,3 = 145 шт.
   • Загальна довжина = 145 × 2 м ≈ 290 м. З урахуванням загинів, кутів: +10% → ~319 м.
3. Вага:
   • Ø12 важить ~0,89 кг/м. Тоді 290 м × 0,89 ≈ 258 кг.
   • Ø8 важить ~0,40 кг/м. Тоді 319 м × 0,40 ≈ 128 кг.
   • Разом ~386 кг. Плюс-мінус 5–10 кг на обрізки та деталі посилення в кутах.

Приклад 2. Плитний фундамент (10×8 м, дві сітки)

• Площа плити: 80 м ². Товщина 20 см (за проектом).
• Армування: дві сітки (верхня та нижня), крок 200 мм, Ø10 або Ø12 мм.
• Розрахунок:
  • Одна сітка: число лозин у поздовжньому напрямку (10 м): (10/0,2) + 1 = 51 шт, кожен завдовжки 8 м → 51 × 8 = 408 м. Поперечний напрямок (8 м): (8/0, 2) + 1 = 41 шт по 10 м → 41 × 10 = 410 м. Разом = 408 + 410 = 818 м однією сітку.
  • Дві сітки = 818 × 2 = 1636 м. Плюс запас ~10% на перехльост, дод. посилення по периметру → 1800м.
  • Вага за Ø10 (~0,62 кг/м): 1800 × 0,62 = 1116 кг. За Ø12 (~0,89 кг/м): 1800 × 0,89 = 1602 кг.

Висновок: різниця у діаметрі дає +486 кг металу. У перерахунку на гроші може бути відчутним зростанням кошторису. Але іноді Ø12 необхідний, якщо розрахунки показують неприпустимі прогини чи сильні навантаження.

Приклад 3. Палево-ростверковий фундамент (6 паль, ростверк 10×8 м)

• Палі буронабивні діаметром ~300 мм, глибина 2 м.
• Кожна паля армується 4 поздовжніми стрижнями Ø12 (клас A400/500) + спіраль (або хомути) Ø6.
• Ростверк (10 + 8 + 10 + 8 = 36 м) + внутрішня балка (8 м) = 44 м, армування 4 поздовжніх стрижнів Ø12 + хомути Ø8.

Підрахунок палі (приклад):

1. Поздовжня арматура: 4 стрижні × 2 м = 8 м на одну палю. Плюс загин/випуск у зону ростверку, допустимо +0,3 м зверху, разом 2,3 м на стрижень × 4 = 9,2 м. Для 6 паль: 9,2×6 = 55,2 м.
2. Спіраль (Ø6 або Ø8): може йти за висотою палі, виток через ~150 мм. На 2 м палі – ~13–14 витків, довжина кожного витка ~π·(0,3–0,35) = близько 1 м. Вважаємо 14 м дроту на палю. Для 6 паль: 14×6 = 84 м. (Це дуже спрощений розрахунок, насправді уточнюється діаметр спіралі, крок та ін.)

Підрахунок ростверку:

• Схоже на стрічковий фундамент, ті ж 44 м за периметром. Припустимо, 4 поздовжні стрижні Ø12, хомут Ø8, крок 300 мм.

У результаті складаємо палі + ростверк, переводимо з метрів у кілограми і отримуємо загальну витрату.

Відмінності при виборі різних діаметрів та класів

Як діаметр впливає загальний метраж?

• При більшому діаметрі (скажімо Ø14 замість Ø12) іноді можна знизити кількість поздовжніх стрижнів або збільшити крок. Але різниця в ціні за погонний метр може виявитися суттєвою.
• При меншому діаметрі (Ø10 замість Ø12) зростає кількість стрижнів або зменшується крок, що ускладнює монтаж. Зате погонний метр дешевший і легший.

Як клас сталі впливає витрати?

• A400/500: стандартна рифлена арматура, звична у приватному будівництві. Розрахунки зазвичай ведуться під цей клас.
• A600: більш висока міцність може зменшити переріз або загальну кількість стрижнів. Однак вартість цієї сталі вища, а монтаж та зварювання складніше.
• У приватному будинку, за відсутності специфічних проектних вимог, вигода від A600 не завжди очевидна – найчастіше беруть перевірену A400/500.

Практичні поради та підводні камені

1. Обов’язково враховуйте перехльостки: для A400/500 – 40–50 діаметрів. Нехтування цим моментом веде до нестачі арматури на об’єкті.
2. Закладіть запас 5-10% від теоретичного розрахунку на обрізки, припасування, посилення вузлів і corners.
3. Уточнюйте фактичну довжину лозин у постачальника: бувають варіанти 6 м, 11,7 м або 12 м. Це впливає на кількість стиків.
4. Змішування різних діаметрів: цілком нормальна практика, коли поздовжні стрижні товщі (Ø12-16), а хомути або поперечні елементи тонші (Ø6-8). Але робіть так лише за проектом, а не самовільно.
5. Не перевищуйте рекомендовану максимально допустиму частку армування: якщо закласти занадто багато металу, бетон може не заповнити простір між стрижнями, зросте ризик розтріскування. У ДБН є норми і мінімальний, і максимальний відсоток армування.

Короткий алгоритм розрахунку

1. Визначте тип фундаменту: стрічковий, плитний, пальово-ростверковий, стовпчастий (ТІСЕ).
2. Вивчіть проект (або створіть схему армування): кількість і діаметр поздовжніх стрижнів, крок, наявність хомутів або спіралей, додаткове посилення в кутах/стиках.
3. Підрахуйте погонний метраж кожного типу стрижнів: окремо поздовжні, окремо поперечні, окремо палі/стовби, якщо потрібні.
4. Врахуйте перехльости (анкерування) та загини: + 5–10% на запас.
5. Помножте метраж на масу погонного метра: (Ø10 ≈ 0,62 кг/м; Ø12 ≈ 0,89 кг/м; Ø14 ≈ 1,21 кг/м і т.д.) – отримайте масу в кг або тоннах.
6. Перевірте відповідність загальній масі, рекомендованій проектом: іноді проектні документи вказують «відомість витрати сталі» – звіртеся, щоб уникнути нестачі або великого зайва.
7. Закупівля: беріть арматуру однією партією, перевіряйте сертифікати на клас сталі (A400/500) та відповідність заявленому діаметру.

Скільки арматури мені потрібно на фундамент?

Запитання «Скільки арматури потрібно на фундамент?» не можна вирішувати на око або за загальною формулою “15-20 кг на куб бетону”. Все залежить від типу фундаменту, класу та діаметра арматури, характеристик ґрунту та навантажень. Найнадійніший шлях – мати проект, де чітко прописані схеми армування та всі необхідні метражі з урахуванням перехльостів та посилень. Тоді ви отримаєте точну цифру (± 5–10% запасу), з якої можна сміливо йти до постачальника.

Нехай ця стаття стане вам орієнтиром і допоможе уникнути типових помилок. Діліться нею у соцмережах, зберігайте в закладки. А якщо знадобляться якісні матеріали та допомога з підбором, звертайтесь до надійних постачальників на кшталт «Стилара» у Києві – там вас проконсультують, щоб фундамент вашого будинку прослужив десятиліттями!