Як підготувати метал до фарбування, щоб покриття трималося довше?

Чому фарба на металі тріскається вже через пів року? Чому на дорогих металевих конструкціях знову з’являється іржа? Чому порошкове фарбування, обіцяне як «вічне», починає відшаровуватися?
У більшості таких випадків проблема не в самій фарбі, а в тому, як був підготовлений метал перед її нанесенням.

Ви задавалися питаннями:

• Чому одні вироби служать 10 років, а інші потребують перефарбування щосезону?
• Яку роль відіграє піскоструминна обробка чи знежирення?
• Чи потрібно ґрунтувати перед порошковим фарбуванням?
• Чи достатньо просто протерти метал розчинником?

На практиці близько 80% усіх проблем із лакофарбовим покриттям пов’язані не з фарбою, а з непідготовленою або погано підготовленою поверхнею. Це підтверджують стандарти ISO 12944 та десятки технічних досліджень.

У цій статті ми розберемося:

• Які етапи обов’язкові при підготовці металу до фарбування;
• Які методи ефективні для видалення іржі, масел, окалини та солей;
• Як забезпечити максимальну адгезію між металом і фарбою;
• Як уникнути типових помилок, що призводять до псування покриття та повторних витрат.

Якщо ви хочете, щоб метал був захищений не на папері, а на практиці — читайте далі. Ця інформація критична для виробників, малярів, будівельників і тих, хто відповідає за результат.

Чому важливо правильно готувати метал?

Метал — матеріал, який активно взаємодіє з навколишнім середовищем. На виробництві, складі чи під час транспортування його поверхня неминуче контактує з:

• технологічними маслами та мастилами (після прокатки, різання, гнуття);
• окалиною (оксидною плівкою, що утворюється при нагріванні або зварюванні);
• продуктами корозії (іржею, особливо при зберіганні на відкритому повітрі);
• пилом, дрібними абразивами, солями та вологою (з повітря, з рук працівників, з упаковки).

Ці забруднення — критичні перешкоди для якісного зчеплення фарби з основою (адгезії).

Що відбувається, якщо підготовка поверхні недостатня?

• Залишки масел утворюють тонкий гідрофобний шар, який заважає фарбі «зчепитися» з металом.
• Іржа та окалина — нестійка основа. Фарба лягає на нестабільну поверхню і з часом відшаровується разом із нею.
• Пил і солі (особливо хлориди та сульфати) прискорюють підповерхневу корозію, навіть під фарбою.
• Підвищена вологість або конденсат призводять до того, що фарба лягає на воду, а не на метал — як наслідок, покриття відшаровується плямами.

Технічний стандарт: ISO 12944

Згідно з міжнародним стандартом ISO 12944 (частина 4 — підготовка поверхні), якість підготовки впливає на довговічність покриття в середньому на 70–80%.
В умовах агресивного середовища (C4–C5 за ISO 9223: прибережні зони, хімічна промисловість, свиноферми тощо) це особливо критично.

Етапи якісної підготовки металу

Грамотно проведена підготовка металевої поверхні — це основа надійного та довговічного лакофарбового покриття. Кожен етап відіграє свою роль, і виключення будь-якого з них може призвести до передчасного руйнування покриття.

Знежирення

Мета: Видалення залишків мастил, масел, силіконів, пилу та інших органічних забруднень, що перешкоджають адгезії фарби до металу.

Чому це важливо: Навіть мікроскопічна плівка масла невидима оку, але значно знижує зчеплення, особливо в порошкових і двокомпонентних системах.

Методи:

• Лужні розчини
  • Використовуються водні розчини з NaOH або KOH, іноді з додаванням ПАР (поверхнево-активних речовин).
  • Приклад складу: 5% NaOH + 1% ПАР, температура 40–60°C, витримка 10–15 хвилин.
  • Застосовується в цехових умовах із ваннами та промивними системами.
• Органічні розчинники
  
  • Використовуються для точкової або ручної обробки:
    • Ацетон — швидко випаровується, але займистий.
    • Ізопропанол — менш агресивний, хороший для нержавіючої сталі.
    • Уайт-спірит — дешевий, але залишає жирну плівку, потребує подальшого змивання.
• Готові засоби
  
  • Спеціалізовані знежирювачі, наприклад, бренди Henkel BONDERITE, Sika, KUDO, особливо актуальні для виробів зі складною геометрією.

Важливо: Після знежирення поверхню слід обов’язково промити чистою водою (бажано деіонізованою) і висушити (за температури >25°C або продувкою стисненим повітрям).

Механічна очистка: видалення іржі, окалини та старих покриттів

Мета: Створення чистої, шорсткої поверхні з активною структурою, що забезпечує добре зчеплення з фарбою.

Основні методи:

• Піскоструминна обробка
  
  • Стандарт за ISO 8501-1:
    • Sa 2½ — майже білий метал, без окалини та іржі, з мінімальними слідами фарби;
    • Sa 3 — повністю чистий, «блискучий» метал, необхідний для порошкового фарбування.
• Дробеструминна обробка
  
  • Аналог піскоструминної обробки, але з металевими абразивами. Застосовується для товстих виробів, балок, труб.
• Шліфування, абразивні щітки, ручна очистка (St 2–3)
  
  • Використовується на місцях монтажу або під час ремонту. Ефективність нижча, але прийнятно для малих обсягів і некритичних деталей.

Шорсткість (Ra):

• Для гарної адгезії порошкових покриттів — Ra 3,5–6,3 мкм.
• Для рідких ЛФМ — достатньо Ra 1,5–3,2 мкм.

Хімічне травлення (за потреби)

Мета: Видалення оксидних шарів, активація поверхні, нейтралізація забруднень і солей, особливо після механічної обробки.

Основні засоби:

• Фосфатне травлення
  
  • На основі ортофосфорної кислоти (H₃PO₄). Формує мікрофосфатну плівку, що підвищує адгезію.
• Кислотні травники
  
  • Використовуються для видалення стійкої окалини:
    • На основі соляної (HCl) або сірчаної кислоти (H₂SO₄);
    • Потребують суворого контролю часу травлення (зазвичай 5–15 хвилин);
    • Необхідна нейтралізація (зазвичай за допомогою 1–3% Na₂CO₃) і сушка.

Важливо: Після травлення — негайно перейти до наступного етапу або захистити поверхню від повторної корозії (наприклад, тимчасовим інгібітором).

Ґрунтування

Мета: Створити проміжний адгезійний і захисний шар між металом і фінішною фарбою.

Типи ґрунтовок:

• Епоксидні ґрунти: Забезпечують високу хімічну стійкість, відмінну адгезію, вологостійкість. Ідеальні під порошкові та двокомпонентні системи.
• Фосфатні ґрунти: Застосовуються перед рідкими ЛФМ. Покращують адгезію та запобігають підплівковій корозії.
• Акрилові та алкідні: Для побутових і загальнобудівельних цілей (ворота, огорожі, профнастил). Легкі в нанесенні, швидко сохнуть, але поступаються за захистом епоксидним системам.

Технологія нанесення: Товщина шару — від 40 до 80 мкм. Висихання — не менше 2–4 годин (залежить від температури та складу). Важливо не перефарбовувати по сирому ґрунту.

Що необхідно враховувати перед фарбуванням?

Правильна підготовка — це не лише механічна та хімічна очистка, але й дотримання кліматичних і часових параметрів у момент фарбування. Ці умови критичні для того, щоб фарба міцно «схопилася» з металом і не відшаровувалася через кілька місяців експлуатації.

Температура металу — мінімум +3 °C вище точки роси

Що це означає: Точка роси — температура, за якої волога з повітря починає конденсуватися на поверхні. Якщо метал холодніший за точку роси хоча б на 1–2 °C, на ньому вже може бути невидима оку волога. Це критично.

Чому важливо: Навіть тонка плівка конденсату заважає адгезії. Покриття в такому випадку може швидко здутися, потріскатися або почати відшаровуватися.

Як виміряти: Використовуйте прилад гігрометр + пірометр або аналізатор точки роси (наприклад, Elcometer 319, TQC DewCheck). У цехах із нестабільною вентиляцією та високою вологістю точка роси може бути несподівано близькою до температури металу.

Приклад: Якщо температура повітря +15 °C, вологість 70%, то точка роси ≈ +9.6 °C. Отже, метал повинен бути щонайменше +13 °C, щоб виключити конденсацію.

Відносна вологість повітря — менше 80%

Чому важливо: Висока вологість уповільнює випаровування розчинників і затверджувачів, а також підвищує ризик утворення бульбашок і дефектів у фарбі. Особливо чутливі до цього епоксидні, поліуретанові та порошкові системи.

Практика:

• В умовах відкритого монтажу (на вулиці) рекомендується фарбувати за вологості <70%.
• За 80% і вище — не можна проводити фарбування, особливо якщо використовуються двокомпонентні матеріали.

Як контролювати: Будь-який електронний термогігрометр (наприклад, UNI-T A10T) покаже поточну вологість. Перед нанесенням перевірте 2–3 точки в робочій зоні.

Стан поверхні — без пилу, видимої вологи та забруднень

Що перевіряємо:

• Пил: особливо після піскоструминної обробки — навіть тонка плівка погіршує зчеплення.
• Волога: відсутність крапель, конденсату, вологих ділянок.
• Забруднення: сліди від рукавичок, пальців, масла, сліди іржі.

Рекомендації:

• Після очищення — використовувати повітряну продувку та безворсові серветки.
• Не торкатися поверхні руками. Використовуйте рукавички з нітрилу.

Чистота поверхні — без солей, за ISO 8502-6 і 8502-9

Чому важливі солі:
Хлориди, сульфати, нітрати (вологі солі) викликають підплівкову корозію. Навіть за ідеального фарбування вони продовжують руйнувати метал зсередини.

Як перевіряється:

• ISO 8502-6 — метод витяжки води з подальшим аналізом.
• ISO 8502-9 — визначення концентрації солей у мкг/см².

Норма:

1. Для більшості промислових і будівельних покриттів — < 20 мкг/см² розчинних солей.
2. Для агресивних середовищ (морське узбережжя, хімпром) — < 10 мкг/см².

Прилади: Набори Elcometer, TQC Bresle test kits — дозволяють швидко визначити концентрацію солей.

Інтервал між підготовкою та фарбуванням — максимум 4 години

Чому це важливо:
Після підготовки метал швидко починає окислюватися, особливо в умовах цеху з високою вологістю або поруч із виробничими викидами.

Реальні наслідки:

1. Через 2–4 години на поверхні може вже утворитися мікроскопічна плівка окислів.
2. Через 6–8 годин у цехових умовах — погіршується адгезія навіть за візуальної чистоти.
3. В умовах вулиці або високої вологості — інтервал може скорочуватися до 1–2 годин.

Порада:

• Плануйте фарбування в той же день, одразу після підготовки.
• Якщо не встигли — виконується повторна очистка перед нанесенням.

Підготовка металу до фарбування: Висновки

Якісна підготовка металу до фарбування — це фундамент, від якого залежить довговічність, надійність і зовнішній вигляд вашого виробу. Помилки або недбалість на будь-якому з етапів — знежирення, механічна очистка, хімічна обробка, дотримання кліматичних умов — неминуче призводять до передчасного руйнування лакофарбового покриття, корозії та додаткових витрат на ремонт і повторне фарбування.

Для того щоб фарба трималася не кілька місяців, а десятиліттями, важливо суворо дотримуватися міжнародних стандартів і рекомендацій. Це вимагає системного підходу та професійного контролю на кожному етапі підготовки поверхні.

Компанія Стіллар пропонує комплексне рішення для тих, хто цінує якість і надійність:

1. Постачання металопрокату з професійно підготовленою поверхнею, включаючи механічну та дробеструминну очистку за стандартами ISO;
2. Послуги підготовки металу під порошкове та рідке фарбування з гарантією високого рівня адгезії та захисту від корозії;
3. Консультації фахівців щодо вибору оптимальних методів підготовки та лакофарбових матеріалів з урахуванням специфіки експлуатації;
4. Постачання сертифікованих фарб, ґрунтів і хімічних засобів, що відповідають вимогам українського та європейського ринків.

Замовляючи метал і послуги підготовки в Стілларі, ви отримуєте готовий до фарбування матеріал із підтвердженою якістю, що значно знижує ризики браку та збільшує термін служби покриттів.

Не відкладайте важливе рішення — зверніться до Стіллара вже сьогодні та забезпечте своїм проєктам довговічність і естетичну привабливість на роки вперед. Ми готові допомогти вам на кожному етапі — від вибору матеріалу до кінцевого покриття.

Стіллар — ваш надійний партнер у світі якісного металу та професійної підготовки під фарбування.